підкроювати

ПІДКРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДКРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., що.

1. Кроїти, припасовуючи за розміром до чого-небудь вже скроєного.

Підкроювати комір.

2. діал. Підтинати, підрізувати.

[Галя (приспівує):] Ой ти козаче чорноусий! Чого в тебе жупан куций? – Мене дівки підпоїли Й жупан мені підкроїли (В. Самійленко).

Значення в інших словниках

1. підкроювати — підкро́ювати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підкроювати — -юю, -юєш, недок., підкроїти, -ою, -оїш, док., перех. 1》 Кроїти, припасовуючи за розміром до чого-небудь уже скроєного. Підкроювати комір. 2》 діал. Підтинати, підрізувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підкроювати — ПІДКРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДКРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. 1. Кроїти, припасовуючи за розміром до чого-небудь вже скроєного. Підкроювати комір. 2. діал. Підтинати, підрізувати. [Галя (приспівує):] Ой ти козаче чорноусий! Чого в тебе жупан куций?...  Словник української мови в 11 томах
4. підкроювати — Підкро́ювати, -кро́юю, -єш сов. в. підкроїти, -крою́, -кроїш, гл. Подрѣзывать, подрѣзать (одежду). Молодиці підпоїли і жупана підкроїли. Чуб. V. 1119.  Словник української мови Грінченка