підкуп
ПІ́ДКУП, у, ч.
1. Дія за знач. підкупа́ти, підкупо́вувати 1.
– Рятувати тебе? – кричав Василь .. – Тебе рятувати, що на підслухи ходе, що на підкупи здався (Панас Мирний);
– Чим могли ми так легко привернути їх [визволених] до себе? Не чарами ж, не силою, не підкупами, ні. Тільки правдою нашої боротьби (О. Гончар);
Журналіст повинен бути матеріально забезпеченим, щоб не йти на компроміси із совістю, на підкуп, не робити замовні статті (з газ.).
2. у знач. присл. пі́дкупом. За допомогою хабарів, подарунків, грошей і т. ін.
Яничари .. завжди чогось вимагали, і він давав їм щоразу не те, чого хотіли, щоразу обдурюючи, але вміло вдовольняючи найбільших крикунів то ласкою, то підкупом, то обіцянкою (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)