Словник української мови в 11 томах

підкуп

ПІ́ДКУП, у, ч.

1. Дія за знач. підкупа́ти, підкупо́вувати 1.

Від закопування хліба, агітації та щоденних провокацій вони [куркулі] переходили до нічних пожеж, убивств місцевих робітників, наклепів, підкупів нестійких незаможників, загроз (Епік, Тв., 1958, 41).

2. у знач. присл. пі́дкупом. За допомогою хабарів, подарунків, грошей і т. ін.

У країнах з давньою демократично-парламентською культурою буржуазія чудово навчилась діяти не тільки насильством, а й обманом, підкупом, лестощами, аж до найвитонченіших форм цих прийомів (Ленін, 39, 1973, 91).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. підкуп — пі́дкуп іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. підкуп — -у, ч. 1》 Дія за знач. підкупати, підкуповувати 1). 2》 у знач. присл. підкупом. За допомогою хабарів, подарунків, грошей і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підкуп — Хабар  Словник чужослів Павло Штепа
  4. підкуп — ПІ́ДКУП, у, ч. 1. Дія за знач. підкупа́ти, підкупо́вувати 1. – Рятувати тебе? – кричав Василь .. – Тебе рятувати, що на підслухи ходе, що на підкупи здався (Панас Мирний); – Чим могли ми так легко привернути їх [визволених] до себе?...  Словник української мови у 20 томах
  5. підкуп — Підкуп, -пу м. Подкупъ. К. Бай. 68.  Словник української мови Грінченка