підкурювання
ПІДКУ́РЮВАННЯ, я, с.
Дія за знач. підку́рювати.
Від якого часу корова схудла, не дає молока, не підпускає навіть до себе. Не помогла ні свячена вода, ні підкурювання – ніщо (М. Коцюбинський);
* Образно. Раз якось .. довелось мені пустити дим просто в обличчя добродієві Дмитренку .. Добродій Дмитренко, внаслідок того підкурювання, чхнув (В. Самійленко).
Словник української мови (СУМ-20)