підлабузник

ПІДЛАБУ́ЗНИК, а, ч.

Той, хто підлабузнюється до кого-небудь.

З якоюсь жорстокою холодністю бідака приймав ті подарунки як належну платню за труд, не звертаючи жодної уваги на удавану щирість підлабузників (П. Колесник);

Одним з найголовніших негативних образів [“Таврії” Гончара] є образ Савки Гаркуші. Нахабний у поводженні з наймитами, боягуз, підлабузник перед панами (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. підлабузник — підлабу́зник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. підлабузник — Підлабуза, підлиза, підлизник, підлизень, підлизуй, підшивайло, забігайло, зн. підніжок, вул. підчихвіст, (тонкий) ПІДЛЕСНИК; (жінка) підлизуха.  Словник синонімів Караванського
3. підлабузник — Агакало, алілуйщик, блазень, блюдолиз, викрутень, вислужник, вкрадливий, влазень, влазливий, влазюля, влезливий, влізливий, гнучкошиєнко, дзенькало, догідник, догоджай, догоджаиленко, догоджальник, догадливий, донощик (нар.  Словник синонімів Вусика
4. підлабузник — -а, ч. Той, хто підлабузнюється до кого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. підлабузник — ПІДЛАБУ́ЗНИК (той, хто догоджає комусь із корисливою метою), ПІДЛАБУ́ЗА розм., ДОГІ́ДНИК розм., ПРИ́ХВОСТЕНЬ зневажл., ЛАКЕ́Й зневажл., ХОЛО́П зневажл., НИЗЬКОПОКЛО́ННИК зневажл., ПЛАЗУ́Н зневажл., ПІДЧИ́ХВІСТ розм., ПІДЛИ́ЗА зневажл., ПІДЛИ́ЗНИК зневажл.  Словник синонімів української мови
6. підлабузник — ПІДЛАБУ́ЗНИК, а, ч. Той, хто підлабузнюється до кого-небудь. З якоюсь жорстокою холодністю бідака приймав ті подарунки як належну платню за труд, не звертаючи жодної уваги на удавану щирість підлабузників (Кол., Терен..  Словник української мови в 11 томах