підладжувати
ПІДЛА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДЛА́ДИТИ, джу, диш, док.
1. що. Пристосовувати, прилаштовувати до чого-небудь, налагоджуючи;
// Настроювати музичний інструмент у тон з чимсь.
Коли Мирона відпустили господині з кухні, він з Петром заходився підладжувати музику. У Мирона – скрипка, у Петра – цитра (Микита Чернявський).
2. розм. Діяти з метою жити в мирі, злагоді, ладити (у 1 знач.) з ким-небудь.
Він кожну ніч, служачи вечірню, обходив церкву рівно сто разів, підладжуючи так, аби сотка припадала саме під схід сонця (Г. Хоткевич);
// Попадати в лад з ким-, чим-небудь, граючи, танцюючи і т. ін.
[Конон:] Чом же ви не танцюєте? [Женя:] Я не вмію. [Конон:] Валяйте сміливо, ноги самі підладять (М. Кропивницький);
Василь Онопрійович узяв скрипку. – Може, підладимо? – кивнув до Іллі, який сидів з баяном на колінах (Є. Кравченко).
Словник української мови (СУМ-20)