підлещуватися
ПІДЛЕ́ЩУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ПІДЛЕСТИ́ТИСЯ, ещу́ся, е́стишся, док.
1. Лестощами, догідливістю, вихвалянням і т. ін. добиватися доброго ставлення, вигоди, користі тощо.
– Не сумніваюся, що знайдуться такі, що в очі мені підлещуються, а позаочі будуть кидати на мене болотом (І. Франко);
– Підлеститись як-небудь, розказати йому який веселенький анекдотик.., щоб воно, молоде, посміялося та й подобрішало (С. Васильченко);
Микола .. найбільше до батька вміє підлеститися. Так він коло його впадає, так йому догоджає, що вже далі й нікуди... (Б. Грінченко);
Грицько .. побіг на вулицю до хлопців і там розказав, що за “лисиця” його сестриця, як вона до діда підлестилась (Грицько Григоренко).
2. тільки недок. Те саме, що ла́щитися 2.
Він [собака] нізащо не хотів рикати по-тигрячому й кидатися на нас, а навпаки – тільки підлещувався до нас і намагався лизнути мене в щоку (Л. Смілянський).
Словник української мови (СУМ-20)