підливати
ПІДЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЛИ́ТИ, ПІДІЛЛЯ́ТИ, діллю́, діллє́ш, док., що.
1. Те саме, що долива́ти.
Проценко мовчав, ковтаючи чай з червоним вином. Він ніяк у його не доходив смаку і все знай підливав та підливав вина у недопитий стакан (Панас Мирний);
Власівна уже вдруге підливає гас у лампу (Я. Гримайло);
[Старшина:] А чи не пора нам підлить чорнила у чорнильницю? (М. Кропивницький);
Кухарі другий раз уже піділляли теплою водою гущу з недоварених горошин та лушпини (І. Франко);
– Кожну годину ви підлітатимете до “Буревісника”, – сказав командир.., – ми вам добавимо [пального]. Зробите в морі посадку, і ми піділлємо (М. Трублаїні).
2. рідко. Те саме, що підмо́чувати.
Він тільки стояв на купі цегли з рідного дома [дому] й оглядавсь навкруги. Вода підливала ту цеглу, одривала її (І. Нечуй-Левицький).
3. розм. Те саме, що полива́ти.
Ой, вийду я у садочок, Буду виглядати, Чи не вийде моя мила Рути підливати? (С. Руданський);
Якраз випала засуха. Степан .. носить воду з подвір'я до городу. Підливає щодня грядки (А. Крушельницький).
◇ (1) Підлива́ти (долива́ти) / підли́ти (доли́ти) ма́сла (олі́ї, заст. оли́ви, ло́ю) у вого́нь (в ого́нь, до вогню́) – підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін.
– Товаришу Грак. Я вас попереджую, – суворо глянув на нього Палагутенко. – Не буду більше... Не буду масла в огонь підливати (А. Хижняк);
– Поява тут Калашника для нас надто небажана, – зумисне підливав олії в огонь ксьондз (І. Головченко і О. Мусієнко);
Сидять [спекулянти] зараз у нашій хаті за столом та підливають лою у вогонь твоїй рідній матері (В. Кучер);
Цей оклик вояків долив оливи до огню. Обличчя ключника набігло кров'ю, зуби заскреготали (І. Франко);
// посварити між собою кого-небудь.
– А як же Дмитро з Полею? Якщо ти їх не помириш, то не приходь і додому. Ти ж підлив масла у вогонь (П. Автомонов).
Словник української мови (СУМ-20)