Фразеологічний словник української мови

підливати

підлива́ти (долива́ти) / підли́ти (доли́ти) ма́сла (олі́ї, заст. оли́ви, ло́ю і т. ін.) у вого́нь (до вогню́). Підсилювати, розпалювати, збуджувати чимсь певне почуття, переживання, суперечку і т. ін. — Товаришу Грак. Я вас попереджую,— суворо глянув на нього Палагутенко.— Не буду більше… Не буду масла в огонь підливати (А. Хижняк); — Поява тут Калашника для нас надто небажана,— зумисне підливав олії в огонь ксьондз (І. Головченко і О. Мусієнко); Сидять (спекулянти) зараз у нашій хаті за столом та підливають лою у вогонь твоїй рідній матері (В. Кучер); Цей оклик вояків долив оливи до огню. Обличчя ключника набігло кров’ю, зуби заскреготали (І. Франко); // Посварити між собою кого-небудь. — А як же Дмитро з Полею? Якщо ти їх не помириш, то не приходь і додому. Ти ж підлив масла у вогонь (П. Автомонов).

Фразеологічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. підливати — підлива́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. підливати — Доливати; (рослини) поливати; Р. підмочувати.  Словник синонімів Караванського
  3. підливати — -аю, -аєш, недок., підлити і піділляти, -діллю, -діллєш, док., перех. 1》 Те саме, що доливати. 2》 рідко. Те саме, що підмочувати. 3》 розм. Те саме, що поливати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підливати — ПІДЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЛИ́ТИ, ПІДІЛЛЯ́ТИ, діллю́, діллє́ш, док., що. 1. Те саме, що долива́ти. Проценко мовчав, ковтаючи чай з червоним вином.  Словник української мови у 20 томах
  5. підливати — ПОЛИВА́ТИ (ллючи воду або іншу рідину, робити мокрим, вологим когось, щось), ОБЛИВА́ТИ, ПРИЛИВА́ТИ, ПІДЛИВА́ТИ розм., ПОЛОСКА́ТИ розм., МИ́ТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови
  6. підливати — ПІДЛИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДЛИ́ТИ і ПІДІЛЛЯ́ТИ, діллю́, діллє́ш, док., перех. 1. Те саме, що долива́ти. Проценко мовчав, ковтаючи чай з червоним вином.  Словник української мови в 11 томах
  7. підливати — Підлива́ти, -ва́ю, -єш сов. в. підлити, -діллю, -ллєш, гл. 1) Подливать, подлить, лить понемногу. Вона сіль тре у макотирі та підливає борщу. Кв. Ой там козак коня напуває, а дівчина воду підливає. Чуб. 2) — що. Лить, налить подъ что.  Словник української мови Грінченка