Словник української мови у 20 томах

підлітковий

ПІДЛІТКО́ВИЙ, а, е.

Прикм. до пі́дліток.

Зараз ти ростеш, все в тобі грає, але і в твоєму підлітковому віці людині пора вже замислюватись над собою, над своїми вчинками. Сьогодні ти підліток, завтра дорослий (О. Гончар);

// Який буває, трапляється в підлітка, підлітків.

Із бесіди з лікарем я знав, що саме у Ніни й Володі виражені симптоми підліткового сердечного неврозу (з наук.-попул. літ.);

// Признач. для підлітка, підлітків.

Не всі діти знають, скільки цікавих розваг чекає на них у піонерських кімнатах, підліткових клубах (з газ.);

Підлітковий одяг;

// Який складається з підлітків.

Згідно з результатами опитування, проведеного Східноукраїнським фондом соціальних досліджень, пік початку куріння в підлітковому середовищі припадає на 13–15 років. У цьому віці починають курити 36 % школярів (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. підлітковий — пі́длітковий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. підлітковий — [п’ід(')л'ітковией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
  3. підлітковий — -а, -е. Прикм. до підліток. || Який буває, трапляється в підлітка, підлітків. || Признач. для підлітка, підлітків. Підлітковий одяг.  Великий тлумачний словник сучасної мови