підмайстер

ПІДМА́ЙСТЕР, тра, ч.

Помічник, підручний майстра.

– Кравець. У підмайстрах у Френкеля був (Ю. Смолич);

Важко було Тарасові у Ширяєва. Молодого підмайстра цінили як початкуючого, але здібного художника, але з ним як з людиною не дуже церемонились (П. Колесник).

Значення в інших словниках

1. підмайстер — підма́йстер іменник чоловічого роду, істота * Але: два, три, чотири підма́йстри  Орфографічний словник української мови
2. підмайстер — -тра, ч. Помічник, підручний майстра.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. Підмайстер — Наступна стадія за Учнем, прийнятий у повноправні члени гільдії, але ще не гідний звання Майстра. Вік Підмайстра – зрілість.  Словник вільномулярських назв, термінів і знаків
4. підмайстер — ПІДРУ́ЧНИЙ ім. (той, хто виконує допоміжну роботу), ПОМІЧНИ́К, ПІДСО́БНИК розм.; ПІДМА́ЙСТЕР, МОЛОДИ́К іст., ЧЕЛЯ́ДНИК діал. (помічник майстра, ремісника). Підручні сталевара, молоді хлопці, ..уважно дивляться, як чаклує, "доводячи" плавку, Шамрай (В.  Словник синонімів української мови
5. підмайстер — Підма́йстер, -тра; -трі́, -трі́в  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. підмайстер — ПІДМА́ЙСТЕР, тра, ч. Помічник, підручний майстра. — Кравець. У підмайстрах у Френкеля був (Смолич, Мир.., 1958, 50); Важко було Тарасові у Ширяєва. Молодого підмайстра цінили як початкуючого, але здібного художника, але з ним як з людиною не дуже церемонились (Кол., Безсмертний Кобзар, 1961, 20).  Словник української мови в 11 томах
7. підмайстер — Підмайстер, -стра м. Подмастерье.  Словник української мови Грінченка