підмальований
ПІДМАЛЬО́ВАНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до підмалюва́ти.
Підмальовані чорним брови [татарки] і червоні, теж пофарбовані, нігті на руках і ногах так і блищали до сонця, мов наведені політурою (М. Коцюбинський);
Село гарне, майже біля кожної хатки маки, мальви, соняшники квітли, а хатки усі чисто були підмальовані якимись візерунками (О. Іваненко);
Любов Федорівна порядкувала своє добро .. Руки її дрижали, жмутки сивого волосся спадали на бліде, на цей раз не підмальоване обличчя (Б. Лепкий).
2. у знач. прикм. Який підмальовано, підфарбовано.
Повела [Аннушка] підмальованими очима в бік поручника Суходолова (П. Панч);
* У порівн. Ліси вже окутуються фіалковим маревом, і на снігу, мов підмальовані, синіють тіні дерев (М. Стельмах).
3. у знач. прикм., перен. Якому надано привабливішого вигляду;
// Який прикрашено, оздоблено чим-небудь для приховання справжньої суті.
Хоцінський своїм підмальованим оповіданням .. розбуркав у йому гордість своїм родом (І. Нечуй-Левицький).
Словник української мови (СУМ-20)