підметка

ПІДМЕ́ТКА, и, ж., рідше ПІДМЕ́ТОК, тка, ч.

Друга підошва на половину ступні, яку прикріплюють ззовні на основну підошву взуття; вся підошва до каблука.

[Степан:] Ти, мабуть, і справді кручений; я тобі кажу: послухай .. – не бий ти даремно чобіт, бо тільки підметки почовгаєш (М. Кропивницький);

Минали дні в труді без ліку .. Латав чужі він черевики, гвіздки в підметки забивав (В. Сосюра).

Значення в інших словниках

1. підметка — підме́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. підметка — [п'ідметка] -ткие, д. і м. -ец':і, р. мн. -ток  Орфоепічний словник української мови
3. підметка — -и, ж. Друга підошва на половину ступні, яку прикріплюють ззовні на основну підошву взуття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підметка — Підошва  Словник чужослів Павло Штепа
5. підметка — ПІДО́ШВА (нижня частина взуття), ХІД розм.; ПІДМЕ́ТКА (на половину ступні, прикріплена знизу на основну). Вона одягла Гришу в новенький польський костюм.., в нові черевики на товстій підошві (П.  Словник синонімів української мови
6. підметка — Підме́ток, -ме́тка; -ме́тки, -тків (ч. р.) і підме́тка, -тки, -тці; -ме́тки, -ток (ж. р.)  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
7. підметка — ПІДМЕ́ТКА, и, ж. Друга підошва на половину ступні, яку прикріплюють ззовні на основну підошву взуття. [Степан:] Ти, мабуть, і справді кручений; я тобі кажу: послухай.. — не бий ти даремно чобіт, бо тільки підметки почовгаєш (Кроп.  Словник української мови в 11 томах