підметений
ПІДМЕ́ТЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до підмести́.
В хаті було чисто й затишно... Глиняна долівка була ретельно підметена (М. Руденко);
// підме́тено, безос. пред.
Між верстатами було вже підметено (П. Автомонов).
2. у знач. прикм. Чистий, прибраний (мітлою).
Обмоліт лежить в зерні, А на другому боці На підметеному тоці І полови добрий стіг... (Л. Первомайський).
Словник української мови (СУМ-20)