підметений

ПІДМЕ́ТЕНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до підмести́.

В хаті було чисто й затишно… Глиняна долівка була ретельно підметена (Руд., Остання шабля, 1959, 185);

// підме́тено, безос. присудк. сл.

Між верстатами було вже підметено (Автом., Щастя.., 1959, 37).

2. у знач. прикм. Чистий, прибраний (мітлою).

Обмоліт лежить в зерні, А на другому боці На підметеному тоці І полови добрий стіг… (Перв., Казка.., 1958, 49).

Значення в інших словниках

1. підметений — підме́тений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підметений — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підмести. || підметено, безос. присудк. сл. 2》 у знач. прикм.Чистий, прибраний (мітлою).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підметений — ПІДМЕ́ТЕНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до підмести́. В хаті було чисто й затишно... Глиняна долівка була ретельно підметена (М. Руденко); // підме́тено, безос. пред. Між верстатами було вже підметено (П. Автомонов). 2. у знач. прикм.  Словник української мови у 20 томах