підмитий

ПІДМИ́ТИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. до підми́ти.

– Пам'ятаю – поганий був ранок: туман наліг на землю, .. ноги грузли в підмитому водою снігу (М. Коцюбинський);

Дітям довелось ще довго продиратися крізь гущавину, обминати велетенські корчі дерев, зламаних бурею, підмитих повіддю (Ю. Мокрієв);

Тут, на древній, підмитій водою горі, пішли спогади, розповіді (О. Довженко).

2. у знач. прикм. Який частково, перев. знизу зруйнувався або впав внаслідок розмивання ґрунту.

Ніколи, мабуть, Псьол лютим не буває... І коли лежить у нім бересток чи дуб, що з кручі підмитої звалився, то не зо зла це зроблено... (Остап Вишня).

Значення в інших словниках

1. підмитий — підми́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підмитий — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до підмити. 2》 у знач. прикм.Який частково, перев. знизу зруйнувався або впав унаслідок розмивання ґрунту.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підмитий — ПІДМИ́ТИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до підми́ти. — Пам’ятаю — поганий був ранок: туман наліг на землю,.. ноги грузли в підмитому водою снігу (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах