Словник української мови у 20 томах

підмножина

ПІДМНОЖИНА́, и́, ж., мат.

Сукупність об'єктів даної множини, які мають певну загальну властивість.

Множина натуральних чисел є підмножиною множини всіх цілих чисел (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. підмножина — підмножина́ іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири підмножини́  Орфографічний словник української мови
  2. підмножина — -и, ж., мат. Множина елементів, кожен з яких належить іншій, більшій множині.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підмножина — Множина, що є частиною ін. множини; як от: множина учнів одного класу є п. множини учнів всієї школи.  Універсальний словник-енциклопедія