підмова
ПІДМО́ВА, и, ж.
Дія за знач. підмо́вити.
– Я була би стратила хліб, коли б була зважилася супротивитися підмові (Л. Мартович);
Ганджа давно вже надумав податись на Січ і тому залюбки пристав на підмову Хмельницького (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)