підмова

Підмо́ва, -ви; -мо́ви, -мо́в

Значення в інших словниках

1. підмова — підмо́ва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. підмова — -и, ж. Дія за знач. підмовити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підмова — Намова  Словник чужослів Павло Штепа
4. підмова — ПІДМО́ВА, и, ж. Дія за знач. підмо́вити. – Я була би стратила хліб, коли б була зважилася супротивитися підмові (Л. Мартович); Ганджа давно вже надумав податись на Січ і тому залюбки пристав на підмову Хмельницького (П. Панч).  Словник української мови у 20 томах
5. підмова — ПІДМО́ВА, и, ж. Дія за знач. підмо́вити. — Я була би стратила хліб, коли б була зважилася супротивитися підмові (Март., Тв., 1954, 448); Ганджа давно вже надумав податись на Січ і тому залюбки пристав на підмову Хмельницького (Панч, Гомон.  Словник української мови в 11 томах
6. підмова — Підмова, -ви ж. Подговоръ, наущеніе, подстрекательство. Ти, дівчино, ти подобна, не здавайся на підмову, будеш добра. Чуб. V. 355. до підмови, на підмо́ву датися. Поддаться, уступить подговору, наущенію, позволить себя подговорить.  Словник української мови Грінченка