підозрюваний
ПІДО́ЗРЮВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до підо́зрювати.
Людей “політично неблагонадійних”, а часто лише тільки “підозрюваних у неблагонадійності”, .. хапали, трусили, оголошували “ворогом народу”, заарештовували й засилали на канальні, лісорубні й інші каторжні роботи (Б. Антоненко-Давидович);
Прийняте рішення про необхідність активізації міжнародного співробітництва в боротьбі зі злочинністю, проведення на регулярній основі обміну банками даних на терористичні організації і на осіб, підозрюваних у причетності до них (з публіц. літ.);
Провадять [дезинфекцію] в тваринницьких приміщеннях, де утримуються підозрювані на зараження тварини (з навч. літ.);
// у знач. ім. підо́зрюваний, ного, ч.; підо́зрювана, ної, ж. Людина, яку підозрюють у чомусь.
Підозрюваний, обвинувачений чи підсудний має право на захист (з мови документів);
Під час особистого обшуку у підозрюваного вилученню підлягає все те, що має або може мати відношення до злочинної діяльності даної особи (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)