підоснова

ПІДОСНО́ВА, и, ж.

1. текст. Нижня основа в тканинах з двома основами.

Користується попитом покупців лінолеум на тканинній підоснові (з наук.-попул. літ.).

2. перен. Справжня, часто прихована причина, сутність чого-небудь.

Коренева морфема, або корінь, виражає загальне лексичне значення, що є підосновою лексичного значення слова (з наук. літ.);

Тривка історична підоснова повісті [“Довбуш” Г. Хоткевича] виявляється у художньому розкритті як загальної картини суспільних взаємин того часу, так і конкретних фактів та епізодів з життя України і Польщі XVIII ст. (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. підоснова — підосно́ва іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. підоснова — див. основа  Словник синонімів Вусика
3. підоснова — -и, ж. 1》 текст.Нижня основа у тканинах із двома основами. 2》 перен. Справжня, часто прихована причина, сутність чого-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підоснова — СУТЬ (найосновніше, найістотніше в кому-, чому-небудь), СУ́ТНІСТЬ, ЗМІСТ, СЕНС, ГОЛОВНЕ́, ПІДОСНО́ВА, ЯДРО, ПРИРО́ДА, ЗНА́ЧЕННЯ, СМИСЛ рідше, ЗНАЧИ́МІСТЬ книжн.; ЄСТВО́ книжн., КВІНТЕСЕ́НЦІЯ книжн., РАЦІОНА́ЛЬНЕ ЗЕРНО́ книжн., СІЛЬ, ТОЛК заст.  Словник синонімів української мови
5. підоснова — ПІДОСНО́ВА, и, ж. 1. текст. Нижня основа в тканинах з двома основами. 2. перен. Справжня, часто прихована причина, сутність чого-небудь. Коренева морфема, або корінь, виражає загальне лексичне значення, що є підосновою лексичного значення слова (Сучасна укр. літ. мова, II, 1969, 19).  Словник української мови в 11 томах