підоснова
СУТЬ (найосновніше, найістотніше в кому-, чому-небудь), СУ́ТНІСТЬ, ЗМІСТ, СЕНС, ГОЛОВНЕ́, ПІДОСНО́ВА, ЯДРО, ПРИРО́ДА, ЗНА́ЧЕННЯ, СМИСЛ рідше, ЗНАЧИ́МІСТЬ книжн.; ЄСТВО́ книжн., КВІНТЕСЕ́НЦІЯ книжн., РАЦІОНА́ЛЬНЕ ЗЕРНО́ книжн., СІЛЬ, ТОЛК заст.; НУТРО́ розм. (найістотніше в кому-небудь). Лузгін стисло виклав суть справи (А. Головко); — Браконьєрське плем'я, воно ж, як філоксера, живуче, і хоч в різних личинах постає, а суть одна — хижацька (О. Гончар); Людина усвідомила силу науки з того часу, коли почала замислюватися над сутністю небесних явищ (з газети); Чубенко розповів зміст наступної операції (Ю. Яновський); Вона не збирається когось викривати, а прагне якомога глибше зрозуміть справжній сенс подій (В. Собко); Він зрозумів значення її погляду (Григорій Тютюнник); Видно, він жив цими новинами, вони були його суттю, єством (М. Олійник); Зоя й тоді не зрозуміла, в чому сіль тих віршів (А. Кримський); — Не доберу я толку в твоїх речах, — каже Петро (П. Куліш); — З вами, можна сказати, хотіли вступити в родинні стосунки дуже поважні й шановні люди.., а ви почали комизитись, проявили свою справжню суть, нутро (Ю. Збанацький).
Словник синонімів української мови