підохочений

ПІДОХО́ЧЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до підохо́тити.

– Думу думаєш, полковнику? – запитував підохочений горілкою Немира (Я. Качура).

Значення в інших словниках

1. підохочений — підохо́чений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. підохочений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до підохотити.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підохочений — Підохо́чений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. підохочений — ПІДОХО́ЧЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до підохо́тити. — Думу думаєш, полковнику? — запитував підохочений горілкою Немира (Кач., Вибр., 1953, 104).  Словник української мови в 11 томах