підохотливо

ПІДОХО́ТЛИВО.

Присл. до підохо́тливий.

Не його це діло, а їхнє. Проте, вони либонь, не втямили нічого, бо лишаюватий [німець] знову підохотливо кивнув: – К-караш-шо! (Є. Гуцало).

Значення в інших словниках

1. підохотливо — підохо́тливо прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. підохотливо — Присл. до підохотливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підохотливо — ПІДОХО́ТЛИВО. Присл. до підохо́тливий.  Словник української мови в 11 томах