підпалок
ПІДПА́ЛОК, лка, ч., діал.
Перепічка.
Я чую, як на всю хату прокислим хмелем пахне тісто, свіжозварена розсипчаста картопля і підпалок (М. Стельмах);
Микола сьорбає густий борщ, заїдає свіжим підпалком (В. Кучер).
Словник української мови (СУМ-20)