підпалок
ПІДПА́ЛОК, лка, ч., діал. Перепічка.
Я чую, як на всю хату прокислим хмелем пахне тісто, свіжозварена розсипчаста картопля і підпалок (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 141);
Микола сьорбає густий борщ, заїдає свіжим підпалком (Кучер, Трудна любов, 1960, 8).
Словник української мови (СУМ-11)