підписар
ПІДПИ́САР, я, ч., заст.
Помічник писаря.
Господар убравсь у найширшу рясу, а молодий причепуривсь, мов лялька. Ніхто б в світі не подумав, що то пана писаря підписар (І. Нечуй-Левицький);
Довелося мені сьогодні звернутися до колишнього підписаря Юхрима Бабенка (М. Стельмах);
Він [козак Ян Гук] справляв на Січі уряд підписаря (Ю. Мушкетик).
Словник української мови (СУМ-20)