підписування
ПІДПИ́СУВАННЯ, я, с.
Дія за знач. підпи́сувати 1.
Коли справа дійшла до підписування універсалу, першому подали перо Полуботку, й він поклав підпис – “чернігівський полковник”. Старшина просила, щоб підписався “наказний гетьман” (Ю. Мушкетик);
Слідчому вільно писати все, що він захоче, і ніякі його – Андрієві – аргументи, очевидно, не порушать вже наміченого ними плану. Інша справа, як дійде до підписування всього того, що вони понаписують... (І. Багряний);
Іноді сотничі документи оформлені як колегіальні і, крім підпису самого сотника, містять підписи урядовців сотенного містечка .. У випадках такого колективного підписування іноді могли прозоро проглядати інтереси сотника (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)