1. Словник української мови у 20 томах

підписування

ПІДПИ́СУВАННЯ, я, с.

Дія за знач. підпи́сувати 1.

Коли справа дійшла до підписування універсалу, першому подали перо Полуботку, й він поклав підпис – “чернігівський полковник”. Старшина просила, щоб підписався “наказний гетьман” (Ю. Мушкетик);

Слідчому вільно писати все, що він захоче, і ніякі його – Андрієві – аргументи, очевидно, не порушать вже наміченого ними плану. Інша справа, як дійде до підписування всього того, що вони понаписують... (І. Багряний);

Іноді сотничі документи оформлені як колегіальні і, крім підпису самого сотника, містять підписи урядовців сотенного містечка .. У випадках такого колективного підписування іноді могли прозоро проглядати інтереси сотника (з наук. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підписування — підпи́сування іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. підписування — -я, с. Дія за знач. підписувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. підписування — Підпи́сування, -ння, -нню, -нням Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. підписування — ПІДПИ́СУВАННЯ, я, с. Дія за знач. підпи́сувати 1. Словник української мови в 11 томах
  5. підписування — Підписування, -ня с. Подписываніе. Словник української мови Грінченка