підписувати

ПІДПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., що.

1. Ставити підпис на знак підтвердження, засвідчення чого-небудь.

[Демко:] Він давав мені .. підписувать якісь бумаги (М. Кропивницький);

– Хай наш приговор [вирок] підписують і комітетчики, і громада, і староста, як законна власть (М. Стельмах);

Через півроку вийшло, що панич їм огороди дарує, аби тільки підписали викуп (Панас Мирний);

Закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно направляє його Президентові України (з мови документів);

// Укладати договір, угоду і т. ін., скріплюючи їх підписом, підписами.

– Але я підписав контракт з руськими на два роки.., – сказав він твердо (П. Панч);

Книжковий клуб – організаційна структура, що здійснює продаж книг поштою, звичайно за більш низькими цінами порівняно з цінами в роздрібній торгівлі, і лише членам, які підписали контракт про такий вид обслуговування (з публіц. літ.);

Голова Подільського району столиці підписав угоду про співпрацю з громадою села Ганнопіль (з газ.).

2. Писати текст, залишати напис на чому-небудь, під чимсь як пояснення.

Було як намалює [маляр] що-небудь та підпише – бо й письменний був собі – що се не кавун, а слива, так таки точнісінька слива (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Ми вам даруємо нашу книгу і підписуємо її так: “Тарасу Гунчаку, людині, що багато зробила для України” (із журн.);

Конверт для відправлення листа слід підписувати таким чином: індекс та адреса відправника, а також його прізвище та ім'я по батькові пишуться в лівому верхньому куті конверта, а індекс, адресу, прізвище та ім'я по батькові одержувача необхідно писати в правому нижньому куті конверт (з мови документів).