1. Словник синонімів української мови

підписувати

ПІДПИСА́ТИ що (поставити власноручний підпис перев. на знак потвердження, засвідчення чогось), ПІДПИСА́ТИСЯ під чим, де і без додатка, РОЗПИСА́ТИСЯ під чим, де і без додатка, ПРИЛОЖИ́ТИ РУ́КУ до чого, заст.; ПІДМАХНУ́ТИ розм. (наспіх, не читаючи). — Недок.: підпи́сувати, підпи́суватися, розпи́суватися, підма́хувати. Він, охоплений відчаєм, іноді думає: "А може, й справді?.. Підписати все, що вони хочуть, хай хоч і подавляться" (А. Дімаров); Курлов, не підводячи голови, написав у верхньому лівому кутку листівки "друкувати", поставив дату і розгонисто підписався (Л. Первомайський); Не перечитуючи написаного, тільки промокнувши важким мармуровим пресом, Надійка розписалася, мить подумавши, поставила дату (В. Козаченко); — Одпиши боярину Бутурліну, аби таких грамот у писаря Виговського не брав. Одписавши, даси мені — щоб руку власну приложив (Н. Рибак); Підмахніть умову нашу. Підпишіть військові пакти (В. Іванович).

УКЛАДА́ТИ перев. із сл. договір, угода і т. ін. (офіційно домовлятися про що-небудь, визначаючи умови), ПІДПИ́СУВАТИ, СКЛАДА́ТИ. — Док.: укла́сти, підписа́ти, скла́сти. Укладати мирний договір; Підписати торговельну угоду; Скласти контракт з книговидавцями.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підписувати — підпи́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підписувати — (що) ставити <�класти> підпис під чим, підписуватися під чим, (угоду) укладати; п. ф. ПІДПИСУВАТИСЯ, див. ПІДПИСУВАТИ; (щось робити) ф. ЗГОЛОШУВАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  3. підписувати — -ую, -уєш, недок., підписати, -ишу, -ишеш, док., перех. 1》 Ставити підпис на знак потвердження, засвідчення чого-небудь. || Укладати договір, угоду і т. ін., скріплюючи їх підписом, підписами. 2》 Писати текст, залишати напис па чому-небудь, під чимсь як пояснення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підписувати — ПІДПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., що. 1. Ставити підпис на знак підтвердження, засвідчення чого-небудь. [Демко:] Він давав мені .. підписувать якісь бумаги (М. Словник української мови у 20 томах
  5. підписувати — Підпи́сувати, -сую, -суєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. підписувати — ПІДПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., перех. 1. Ставити підпис на знак потвердження, засвідчення чого-небудь. [Демко:] Він давав мені.. підписувать якісь бумаги (Кроп. Словник української мови в 11 томах
  7. підписувати — Підписувати, -сую, -єш сов. в. підписа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Подписывать, подписать. Я підпишу на суді оправдання. К. Іов. 68. 2) Надписывать, надписать. Словник української мови Грінченка