1. Словник української мови Грінченка

підписувати

Підписувати, -сую, -єш

сов. в. підписа́ти, -шу́, -шеш, гл.

1) Подписывать, подписать. Я підпишу на суді оправдання. К. Іов. 68.

2) Надписывать, надписать.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. підписувати — підпи́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. підписувати — (що) ставити <�класти> підпис під чим, підписуватися під чим, (угоду) укладати; п. ф. ПІДПИСУВАТИСЯ, див. ПІДПИСУВАТИ; (щось робити) ф. ЗГОЛОШУВАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  3. підписувати — -ую, -уєш, недок., підписати, -ишу, -ишеш, док., перех. 1》 Ставити підпис на знак потвердження, засвідчення чого-небудь. || Укладати договір, угоду і т. ін., скріплюючи їх підписом, підписами. 2》 Писати текст, залишати напис па чому-небудь, під чимсь як пояснення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. підписувати — ПІДПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., що. 1. Ставити підпис на знак підтвердження, засвідчення чого-небудь. [Демко:] Він давав мені .. підписувать якісь бумаги (М. Словник української мови у 20 томах
  5. підписувати — ПІДПИСА́ТИ що (поставити власноручний підпис перев. на знак потвердження, засвідчення чогось), ПІДПИСА́ТИСЯ під чим, де і без додатка, РОЗПИСА́ТИСЯ під чим, де і без додатка, ПРИЛОЖИ́ТИ РУ́КУ до чого, заст.; ПІДМАХНУ́ТИ розм. (наспіх, не читаючи). Словник синонімів української мови
  6. підписувати — Підпи́сувати, -сую, -суєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. підписувати — ПІДПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., перех. 1. Ставити підпис на знак потвердження, засвідчення чого-небудь. [Демко:] Він давав мені.. підписувать якісь бумаги (Кроп. Словник української мови в 11 томах