підписувати
підпи́сувати
-ую, -уєш, недок., підписати, -ишу, -ишеш, док., перех.
1》 Ставити підпис на знак потвердження, засвідчення чого-небудь.
|| Укладати договір, угоду і т. ін., скріплюючи їх підписом, підписами.
2》 Писати текст, залишати напис па чому-небудь, під чимсь як пояснення.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- підписувати — підпи́сувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- підписувати — (що) ставити <�класти> підпис під чим, підписуватися під чим, (угоду) укладати; п. ф. ПІДПИСУВАТИСЯ, див. ПІДПИСУВАТИ; (щось робити) ф. ЗГОЛОШУВАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
- підписувати — ПІДПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., що. 1. Ставити підпис на знак підтвердження, засвідчення чого-небудь. [Демко:] Він давав мені .. підписувать якісь бумаги (М. Словник української мови у 20 томах
- підписувати — ПІДПИСА́ТИ що (поставити власноручний підпис перев. на знак потвердження, засвідчення чогось), ПІДПИСА́ТИСЯ під чим, де і без додатка, РОЗПИСА́ТИСЯ під чим, де і без додатка, ПРИЛОЖИ́ТИ РУ́КУ до чого, заст.; ПІДМАХНУ́ТИ розм. (наспіх, не читаючи). Словник синонімів української мови
- підписувати — Підпи́сувати, -сую, -суєш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- підписувати — ПІДПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПІДПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., перех. 1. Ставити підпис на знак потвердження, засвідчення чого-небудь. [Демко:] Він давав мені.. підписувать якісь бумаги (Кроп. Словник української мови в 11 томах
- підписувати — Підписувати, -сую, -єш сов. в. підписа́ти, -шу́, -шеш, гл. 1) Подписывать, подписать. Я підпишу на суді оправдання. К. Іов. 68. 2) Надписывать, надписать. Словник української мови Грінченка