підполювати
ПІДПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДПОЛО́ТИ, полю́, по́леш, док., що і без прям. дод., розм.
Полоти ще трохи, додатково, допомагаючи кому-небудь.
Оленці навіть кортіло, щоб Оверко побачив, як вона дівчат нагнала. Звичайно, йому і в голову не прийде, що сестра з подругою підполюють їй рядки (К. Гордієнко).
Словник української мови (СУМ-20)