підполювати
ПІДПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПІДПОЛО́ТИ, полю́, по́леш, док., перех. і неперех., розм. Полоти ще трохи, додатково, допомагаючи кому-небудь.
Оленці навіть кортіло, щоб Оверко побачив, як вона дівчат нагнала. Звичайно, йому і в голову не прийде, що сестра з подругою підполюють їй рядки (Горд., Заробітчани, 1949, 34).
Словник української мови (СУМ-11)