підпора

ПІДПО́РА, и, ж.

1. Те саме, що пі́дпі́рка.

Хлопці посідали навколо стола, розіклали підпори на ноти і почали грати (О. Маковей);

Наче молода дівчина, вона лазить по деревах, .. підпори ставить під рясні гілки фруктових дерев (М. Томчаній);

Яхта стала під мостом, прибита хвилею до однієї з підпор (Л. Дмитерко).

2. перен. Той, на кого спираються, або те, на чому ґрунтується, від чого залежить що-небудь.

Вона притулюється цілою своєю істотою до свого товариша, надіється найти в нім підпору і розраду (І. Франко);

Наукове дослідження питань розвитку психіки знайшло в ученні І. П. Павлова про вищу нервову діяльність свою міцну матеріалістичну підпору (з наук. літ.).

3. Те, на що хто-, що-небудь обпирається.

Але він, зручний і звиклий до гір, умів спинитись на краю кручі і знов обережно шукав підпори для ніг (М. Коцюбинський);

Нога, шукаючи підпори, натискає на ліву педаль, і літак звертає круто ліворуч (О. Ільченко).

Значення в інших словниках

1. підпора — підпо́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. підпора — I колона, опертя, опора, підпертя, підпірка, підставка, пітримка, присішок, розсоха, сішка, соха, стовп, стоян, стоянок II див. основа  Словник синонімів Вусика
3. підпора — -и, ж. 1》 Те саме, що підпірка. 2》 перен. Той, на кого спираються, або те, на чому ґрунтується, від чого залежить що-небудь. 3》 Те, на що хто-, що-небудь обпирається.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підпора — ДОПОМО́ГА (в роботі, у житті, в яких-небудь діях тощо), ПО́МІЧ, ПОРЯТУ́НОК, ПІДМО́ГА розм., ПІДПОМО́ГА розм., ЗАПОМО́ГА розм., СПОМО́ГА розм., ПОМО́ГА заст., ПОСО́БА діал.  Словник синонімів української мови
5. підпора — Підпо́ра, -ри; -по́ри, -по́р  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. підпора — ПІДПО́РА, и, ж. 1. Те саме, що пі́дпі́рка. Хлопці посідали навколо стола, розіклали підпори на ноти і почали грати (Мак., Вибр., 1954, 295); Наче молода дівчина, вона лазить по деревах, ..підпори ставить під рясні гілки фруктових дерев (Томч., Готель..  Словник української мови в 11 томах
7. підпора — Підпо́ра, -ри ж. 1) Подпорка. О. 1862. IV. 13. Запрягайте воли, їдьте по підпори — скиртоньки підпірати. Лукаш. 149. Підпо́ро жидівська! — брань для женщины. Шух. І. 35. 2) Опора, поддержка. Мала трох синів..., мала на старість потіху і підпору. Гн. І. 188.  Словник української мови Грінченка