підпора

I

колона, опертя, опора, підпертя, підпірка, підставка, пітримка, присішок, розсоха, сішка, соха, стовп, стоян, стоянок

II

див. основа

Значення в інших словниках

1. підпора — підпо́ра іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. підпора — -и, ж. 1》 Те саме, що підпірка. 2》 перен. Той, на кого спираються, або те, на чому ґрунтується, від чого залежить що-небудь. 3》 Те, на що хто-, що-небудь обпирається.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підпора — ПІДПО́РА, и, ж. 1. Те саме, що пі́дпі́рка. Хлопці посідали навколо стола, розіклали підпори на ноти і почали грати (О. Маковей); Наче молода дівчина, вона лазить по деревах, .. підпори ставить під рясні гілки фруктових дерев (М.  Словник української мови у 20 томах
4. підпора — ДОПОМО́ГА (в роботі, у житті, в яких-небудь діях тощо), ПО́МІЧ, ПОРЯТУ́НОК, ПІДМО́ГА розм., ПІДПОМО́ГА розм., ЗАПОМО́ГА розм., СПОМО́ГА розм., ПОМО́ГА заст., ПОСО́БА діал.  Словник синонімів української мови
5. підпора — Підпо́ра, -ри; -по́ри, -по́р  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. підпора — ПІДПО́РА, и, ж. 1. Те саме, що пі́дпі́рка. Хлопці посідали навколо стола, розіклали підпори на ноти і почали грати (Мак., Вибр., 1954, 295); Наче молода дівчина, вона лазить по деревах, ..підпори ставить під рясні гілки фруктових дерев (Томч., Готель..  Словник української мови в 11 томах
7. підпора — Підпо́ра, -ри ж. 1) Подпорка. О. 1862. IV. 13. Запрягайте воли, їдьте по підпори — скиртоньки підпірати. Лукаш. 149. Підпо́ро жидівська! — брань для женщины. Шух. І. 35. 2) Опора, поддержка. Мала трох синів..., мала на старість потіху і підпору. Гн. І. 188.  Словник української мови Грінченка