підправлення

ПІДПРА́ВЛЕННЯ, я, с.

Дія за знач. підпра́вити, підправля́ти.

Стару мову видавець чи якась інша особа змодернізували.., заміняючи старі вирази на нові. Цікаво, що видавець при підправленні старого тексту користувався також і виданням Секлюціяна (І. Огієнко).

Значення в інших словниках

1. підправлення — підпра́влення іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. підправлення — -я, с. Дія за знач. підправити, підправляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підправлення — ПІДПРА́ВЛЕННЯ, я, с. Дія за знач. підпра́вити, підправля́ти.  Словник української мови в 11 томах