підпрягати

ПІДПРЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПРЯГТИ́, яжу́, яже́ш, док., кого, що.

1. Впрягати додатково, до вже запряжених коней, волів і т. ін.

* Образно. Відомо, що свого часу купка соціал-демократичних зрадників підпрягла Данію до горезвісної атлантичної колісниці (з газ.);

// перен., розм. Залучати додатково кого-небудь до якоїсь справи, роботи і т. ін.

Командирові вистачає справ і так по саме горло, а Гаркуша, не знати для чого, ще й шефів сюди підпрягає (В. Кучер).

2. Те саме, що запряга́ти 1.

Воду тягає він [осел] так. Підпряжуть його до дишла. Ходить він у дишлі, крутить барабан. На барабан накручується кодола, а до кінця кодоли прив'язаний цебер, ціла бочка! (І. Сенченко).

Значення в інших словниках

1. підпрягати — підпряга́ти дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. підпрягати — -аю, -аєш, недок., підпрягти, -яжу, -яжеш, док., перех. 1》 Впрягати, додатково до вже запряжених коней, волів і т. ін. || перен., розм. Залучати додатково кого-небудь до якоїсь справи, роботи і т. ін. 2》 Те саме, що запрягати 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. підпрягати — ЗАЛУЧА́ТИ до чого (заохочувати, спонукати кого-небудь брати участь у чомусь), ПРИЛУЧА́ТИ, ПРИТЯГА́ТИ, ПРИТЯ́ГУВАТИ, ВТЯГА́ТИ (УТЯГА́ТИ) у що, ВТЯ́ГУВАТИ (УТЯ́ГУВАТИ) у що, ПІДПРЯГА́ТИ розм. — Док.  Словник синонімів української мови
4. підпрягати — ПІДПРЯГА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПІДПРЯГТИ́, яжу́, яже́ш, док., перех, 1. Впрягати додатково, до вже запряжених коней, волів і т. ін. *Образно.  Словник української мови в 11 томах