підпряжка
ПІДПРЯ́ЖКА, и, ж.
1. Дія за знач. підпряга́ти.
* Образно. Може, з десяток женихів залітало на обійстя Вариводи, щоб одержати Ярину та пару добрячих волів з млином на підпряжку (В. Речмедін);
Генерал каламутив словами, оговталися й полковники, стали на підпряжку, .. захищали неправе діло (Ю. Мушкетик).
2. Упряж для підпряжного коня.
Порвати підпряжку.
Словник української мови (СУМ-20)