підпудрений
ПІДПУ́ДРЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до підпу́дрити.
Двом десяткам по-різному – аби тепліше – одягнених дівчат і молодиць, злегка підпудрених пилюгою з зерна, ніщо не заважає, очищаючи насіння, неквапно ліпити свої теревені (В. Бабляк).
2. у знач. прикм. Злегка вкритий пудрою.
Побритий, підпудрений, Шайба справляв враження чоловіка добродушного, приязного (В. Земляк);
Підпудрений носик.
Словник української мови (СУМ-20)