підпудрений
ПІДПУ́ДРЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до підпу́дрити.
Двом десяткам по-різному — аби тепліше — одягнених дівчат і молодиць, злегка підпудрених пилюгою з зерна, ніщо не заважає, очищаючи насіння, неквапно ліпити свої теревені (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 117).
2. у знач. прикм. Злегка вкритий пудрою.
Побритий, підпудрений, Шайба справляв враження чоловіка добродушного, приязного (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 231).
Словник української мови (СУМ-11)