підпущений
ПІДПУ́ЩЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до підпусти́ти.
Перш повипитував [справник] тих, що враждали на Тихона, і того чоловічка, що записував Тихонові забор хліба, що прикинувся, буцімто й добрий, а се він від них і підпущений був (Г. Квітка-Основ'яненко);
Цілу осінь він баришникував, мінявся коровами, доки домінявся до того, що привіз не корову, а телицю-ялівку з підпущеним телям (Григорій Тютюнник).
Словник української мови (СУМ-20)