підпілля
ПІДПІ́ЛЛЯ, я, с.
1. Місце, простір у приміщенні під підлогою.
З'єднувати підпілля і пустоти міжповерхового перекриття з зольником печі не дозволяється (з наук. літ.);
// Місце під підлогою, де потай від сторонніх ховають що-небудь.
В його квартирі з'явилося підпілля, де переховувалися закуплені цінності (М. Руденко).
2. тільки одн. Нелегальна діяльність, спрямована проти властей, а також конспіративне життя тих, хто бореться з властями.
Михайло Кирилович продовжує розповідати про своє життя в підпіллі (Ю. Збанацький);
Щоб робота гуртка у Львові змогла вийти на ширше поле громадської діяльності.., гурток повинен ввійти в контакт з політичною еміграцією і революційним підпіллям Росії (П. Колесник).
Словник української мови (СУМ-20)