підпільний
ПІДПІ́ЛЬНИЙ, а, е.
1. Який діє, відбувається в умовах підпілля (у 2 знач.); нелегальний, конспіративний.
Підпільний більшовицький комітет спішно прибув до Броварів (О. Довженко).
2. Який не має офіційного дозволу на певну діяльність.
Працівники міліції викрили та припиниили діяльність трьох підпільних цехів з виготовлення фальсифікованих лікеро-горілчаних виробів (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)