підпільний
ПІДПІ́ЛЬНИЙ, а, е. Який діє, відбувається в умовах підпілля (у 2 знач.); нелегальний, конспіративний.
Навесні 1905 р. наша партія була союзом підпільних гуртків; восени вона стала партією мільйонів пролетаріату (Ленін, 17, 1971, 136);
Підпільний більшовицький комітет спішно прибув до Броварів (Довж., І, 1958, 165).
Словник української мови (СУМ-11)