підрешітка
ПІДРЕШІ́ТКА, и, ж.
Густе решето.
Посадили [Марину] на набиту сміттям підрешітку, почали стригти довгу косу (Панас Мирний);
Підійшла старенька з яблуками у підрешітці (А. Головко);
* У порівн. Над головою стримів у небо гострий шпиль дзвіниці, а із сірих хмар, як із підрешітки, сіяла мрячка (П. Панч).
Словник української мови (СУМ-20)