підрив

ПІДРИ́В, у, ч.

Дія і стан за знач. підрива́ти¹, підірва́ти і підрива́тися¹, підірва́тися.

Чи знаєте, що “Зоря” і “Дзвінок” вже заборонені в Росії? Се для них великий підрив (Леся Українка);

Підрив сільського господарства в умовах війни і недорід, що спіткав Україну в 1648 р., викликали гостру недостачу в хлібі (з наук. літ.);

Сатиричні прийоми народної пісні він [Роберт Бернс] майстерно використав для підриву основ пуританської релігії (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. підрив — підри́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. підрив — (дія) підривання, висадження в повітря і п. ф. від ПІДРИВАТИ; (авторитету) дискредитація; П. саботаж, диверсія.  Словник синонімів Караванського
3. підрив — -у, ч. 1》 Дія і стан за знач. підривати I, підірвати і підриватися I, підірватися. 2》 мисл. Утягнутість живота в хортового собаки.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. підрив — ПІДРИ́В, у, ч. Дія і стан за знач. підрива́ти¹, підірва́ти і підрива́тися¹, підірва́тися. Чи знаєте, що «Зоря» і «Дзвінок» вже заборонені в Росії? Се для них великий підрив (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах