підрив

підри́в

-у, ч.

1》 Дія і стан за знач. підривати I, підірвати і підриватися I, підірватися.

2》 мисл. Утягнутість живота в хортового собаки.

Значення в інших словниках

1. підрив — підри́в іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. підрив — (дія) підривання, висадження в повітря і п. ф. від ПІДРИВАТИ; (авторитету) дискредитація; П. саботаж, диверсія.  Словник синонімів Караванського
3. підрив — ПІДРИ́В, у, ч. Дія і стан за знач. підрива́ти¹, підірва́ти і підрива́тися¹, підірва́тися. Чи знаєте, що “Зоря” і “Дзвінок” вже заборонені в Росії?...  Словник української мови у 20 томах
4. підрив — ПІДРИ́В, у, ч. Дія і стан за знач. підрива́ти¹, підірва́ти і підрива́тися¹, підірва́тися. Чи знаєте, що «Зоря» і «Дзвінок» вже заборонені в Росії? Се для них великий підрив (Л. Укр.  Словник української мови в 11 томах