Значення в інших словниках

  1. підрив — підри́в іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. підрив — (дія) підривання, висадження в повітря і п. ф. від ПІДРИВАТИ; (авторитету) дискредитація; П. саботаж, диверсія. Словник синонімів Караванського
  3. підрив — ПІДРИ́В, у, ч. Дія і стан за знач. підрива́ти¹, підірва́ти і підрива́тися¹, підірва́тися. Чи знаєте, що “Зоря” і “Дзвінок” вже заборонені в Росії?... Словник української мови у 20 томах
  4. підрив — ПІДРИ́В, у, ч. Дія і стан за знач. підрива́ти¹, підірва́ти і підрива́тися¹, підірва́тися. Чи знаєте, що «Зоря» і «Дзвінок» вже заборонені в Росії? Се для них великий підрив (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах